Наше ставлення до питання української та російської мови




При тому, що кожному із нас напевно хотілося б, щоб країна, у якій ми живемо, була сильною, авторитетною і шанованою, патріотизм, як не публічний, а істинний стан душі , м'яко кажучи, є справою дуже суб'єктивною і непростою.

За давніми традиціями творчих зустрічей у Грінівській вітальні прийнято з повагою ставитися до усіх виступаючих. Незалежно від того, якою мовою говорять люди — українською, російською чи іншими. Ми не беремо на себе обов’язків вказувати людям, якою саме мовою їм треба говорити і вважаємо, що, по-перше, кожна людина цілком здатна сама особисто визначитися з мовою, якою їй хочеться розмовляти. По-друге, ми вважаємо, що первинними усе таки є думки , а мова — скоріше інструмент і засоби для висловлювання цих думок. Нам дуже приємно, якщо важливі і глибокі думки звучать саме мовою нашої рідної української землі. Але ми з повагою і пошаною сприймаємо та розуміємо і інші мови. А якщо за своєю суттю у інших мовах мають місце глибокі та цікаві думки — їх завжди не просто почують, а навіть переведуть на інші мови.

Для ілюстрації висловленої вище тези наведемо таку думку: «Нехай Бог покаже нам істину і дасть нам силу слідувати за нею. Нехай Бог покаже нам оману і дасть нам силу відкинути її ». Для зацікавлених уточнимо, що ця фраза належить Альхаджі Абубакару ( Alhadji Abubakar Imam ), нігерійцю за національністю. Вперше ця фраза була озвучена і записана на мові хауса — одній із африканських мов. Щиро хотілося б побажати усім, щоб на нашій землі якнайчастіше з'являлися думки (висловлені, наприклад, українською мовою) такої сили і глибини, щоб їх хотіли переводити на інші мови світу. :)

Мову спілкування для творчих вечорів на майданчику Грінівської вітальні зазвичай визначають самі виступаючі автори . Залежно від того, яка мова є природною і органічною (українська чи російська) для кожного із головних героїв наших вечорів, такою мовою робляться афіші та ведеться конферанс.

Ще про патріотизм . Під цим терміном кожен звісно, має на увазі щось своє. До прикладу, у творчому доробку Олександра Гріна, чиє ім’я взяла і несе Грінівська вітальня, немає жодного заклику любити свою Батьківщину — тодішній Радянський Союз. А ось силу животворящого впливу на свідомість сотень тисяч людей, збільшення в соціумі людяності і совісті, користі для суспільства у цілому від творчості цього видатного романтика і гуманіста навіть важко оцінити.

Зізнаємося, що серед розмаїття варіантів нам найбільше імпонує позиція скромно і спокійно робити свою справу без надмірних гучних і публічних заяв про патріотизм, публічного биття себе у груди і якихось надмірних ривків у ті чи інші радикальні крайнощі. Команда організаторів Грінівської вітальні також пам’ятає про вислів « По плодах упізнаєте їх ». (Матв., 7:16) Плоди діяльності нашої команди ентузіастів дивіться у створюваній нами Відеоантології живої культури сучасності , а також у деяких піснях , що звучать у Грінівській вітальні.

Тому у сухому залишку — просто частіше приходьте за позитивними емоціями на творчі вечори у нашу Грінівську вітальню. :)


Обновлен 27 янв 2015. Создан 08 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 

Яндекс.Метрика                    
Flag Counter